Мистецтво управляти
Виникнення нових друкарень, активна модернізація парку встаткування, вирівнювання технологічних можливостей столичних і регіональних друкарень докорінно міняють ситуацію на ринку. В 2004 р. друкарні будуть активно впроваджувати системи CtP, що спричинить скорочення часу виконання замовлень при підвищенні якості продукції.
Ще одна тенденція - територіальний поділ комерційних і виробничих підрозділів друкарні. Це особливо помітно в мегаполісах, де вартість оренди приміщень у центрі міста постійно росте. Багато підприємств переводять виробництво на окраїни, залишаючи в безпосередній близькості від замовника тільки комерційні й дизайнерські підрозділи.
В умовах, що змінилися, керівники друкарень шукають нові підходи до ведення бізнесу, підвищенню керованості, зниженню витрат виробництва, поліпшенню якості. У зв'язку із цим зріс інтерес до систем керування виробництвом.
НАВІЩО ПОТРІБНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ?
Основні завдання, які доводиться вирішувати керівництву друкарень у процесі оптимізації системи керування:
- організація швидкого обслуговування замовника з мінімальною кількістю помилок у визначенні вартості робіт;
- постійний контроль стану взаєморозрахунків;
- своєчасне забезпечення виробництва матеріалами й трудовими ресурсами;
- оперативне планування й контроль за ходом виробництва;
- облік і аналіз виробничих витрат і накладних витрат.
Залежно від завдань бувають системи різної функціональності: від спеціалізованих, що автоматизують окремі процеси, до корпоративна, вирішальна більшість завдань керування. Вартість їх може різнитися в сотні разів.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Впровадження в друкарні корпоративної системи часто ускладнюється різними обліковими стандартами окремих служб. Процес виробітку єдиного стандарту для всіх відбувається дуже болісно й вимагає реинженеринга багатьох бізнес-процесів, що не завжди приводить до позитивного результату.
Досвід показує, що в більшості випадків інформаційна система підприємства реалізується шляхом інтеграції декількох спеціалізованих програмних продуктів, кожний з яких призначений для рішення завдань свого класу. Наприклад, РЕСОМ (MAN Roland) реалізує оперативне планування й керування встаткуванням, DISO (SSB) застосовується для оформлення й підготовки замовлення до виробництва, R/3 (SAP) - для фінансового обліку. Для російських друкарень такий проект дорогуватий (вартість його більше 500 тис. євро), але сам підхід себе виправдує.
У нас у країні майже не використовується виробничий комплекс системи керування, у той час як фінансово-бухгалтерські або складські компоненти розвинені добре. У таких умовах оптимальний варіант - установити спеціалізовану виробничу керуючу систему, що об'єднає вже існуючі підсистеми. Всі питання по її настроюванню треба вирішувати спільно з фахівцями, які будуть займатися її експлуатацією: менеджерами по роботі із клієнтами, диспетчерами, керівниками виробничих підрозділів і вищим управлінським персоналом компанії. Після уведення її в експлуатацію вирішуються завдання інтеграції з іншими підсистемами, наприклад, з бухгалтерської, CRM і т.д. (мал. 1) Оскільки більшість сучасних систем обмінюються даними один з одним, їхня інтеграція не повинна викликати серйозних технічних проблем.
Інформаційна система поліграфічного підприємства
У ЧОМУ ВИГОДА?
Вкладення в систему керування - це інвестиції, які повинні окупитися. Відповідно, вкладати гроші треба в рішення тих завдань, які сприяють досягненню поставлених керівництвом цілей.
Вигоду від використання системи керування нескладно оцінити, якщо врахувати економію часу, підвищення якості виконання окремих операцій і можливість одержання аналітичної інформації.
Технічним ядром інформаційної системи друкарні повинен бути програмний продукт, що автоматизує функції основного виробництва, тобто весь ланцюжок операцій від одержання замовлення до відвантаження продукції.
Як показує практика, найбільш затребувані наступні функції системи керування:
- реєстрація всіх заявок клієнтів, навіть нездійсненних з якихось причин, з метою аналізу потреб ринку;
- швидкий і точний розрахунок замовлення з підготовкою комплекту договірних і виробничих документів;
- розрахунок планової й фактичної собівартості замовлення й машино-години роботи встаткування;
- побудова перспективного плану виробництва, виходячи із плану здачі продукції;
- планування ресурсів;
- облік взаєморозрахунків із замовником, включаючи реєстрацію оплати й відвантаження готової продукції;
- аналіз ефективності роботи менеджерів по продажах;
- обмеження прав доступу до функцій і інформації;
- можливість інтеграції виробничої системи з найпоширенішими бухгалтерськими системами й багато чого іншого.
Система керування дозволяє швидко й ефективно робити обмін інформацією між вилученими підрозділами підприємства (мал. 2). У деяких системах закладена можливість інтеграції з устаткуванням на базі JDF (наприклад, з використанням компонентів виробничого контролю DataControl або PECOM). Однак у російських друкарнях багато встаткування, що не підтримує апаратну реєстрацію. У цьому випадку зафіксувати тимчасові й технологічні параметри виконання операцій можна вручну з комп'ютера в цеху або на підставі рапортичек майстри цеху. Якщо реєструвати події раз у два-третя година, можна одержати картину діяльності в реальному масштабі часу.
