Ввіз друкованої продукції на територію Російської Федерації
Що повинен знати російський видавець, що друкує свої журнали за кордоном
У російських книгарнях, у кіосках і на журнальних стендах всі частіше можна побачити добре видрукувані книги, кольорові газети й глянсові журнали. Як правило, ця продукція виготовлена на закордонних поліграфічних підприємствах: у Фінляндії, Словаччині, Литві, Італії. За рубежем друкується не тільки дорога книжкова продукція, але й багато російських газет, журнали, каталоги й довідники, що розміщають рекламні матеріали. Чому російський видавець, для якого висока якість поліграфічного виконання є винятково важливим, звертається в закордонну друкарню? Він хоче одержати тиражі свого видання вчасно й без шлюбу.
При ввозі будь-яких товарів, у тому числі друкованої продукції, на територію Російської Федерації необхідно виконувати всі процедури митного оформлення, запропоновані чинним законодавством. Як відомо, 1 січня 2004 року набув чинності новий Митний кодекс Російської Федерації (далі "ТК РФ") - закон прямої дії, що регламентує відносини між імпортерами й митними органами. Про митне оформлення друкованої продукції, увезеної на митну територію Російської Федерації, нам розповів перший заступник начальника Головного керування організації митного контролю ГТК Росії Віктор Дьяченко.
- При прибутті товарів і транспортних засобів на митну територію Російської Федерації перевізник представляє митному органу документи й відомості, передбачені статтями 73-76 ТК РФ, залежно від виду транспорту, на якому здійснюється міжнародне перевезення. При ввозі друкованої продукції автомобільним транспортом перевізник повідомляє митний орган наступні відомості:
- про державну реєстрацію транспортного засобу;
- найменування й адреса перевізника товарів;
- найменування країни відправлення й країни призначення товарів;
- найменування й адреса відправника й одержувача товарів;
- про продавця й одержувача товарів відповідно до наявними в перевізника комерційними документами;
- про кількість вантажних місць, про їхнє маркування й про види впакування товарів;
- найменування, а також коди товарів відповідно до Гармонізованої системи опису й кодування товарів або Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності на рівні не менш чим перших чотирьох знаків;
- вага брутто товарів;
- про наявність товарів, ввіз яких на митну територію Російської Федерації заборонений або обмежений;
- про місце й дату складання міжнародній товаротранспортній накладній.
Перевізник подає відомості шляхом подання митному органу наступних документів:
- документів на транспортний засіб;
- міжнародній товаротранспортній накладній;
- наявних у перевізника комерційних документів на перевезені товари.
Митний орган не вправі жадати від перевізника подання інших відомостей.
Перелік документів, що представляються в митницю при ввозі друкованої продукції іншими видами транспорту, зазначений у статтях 74, 75 і 76 ТК РФ.
Якщо документи, передбачені статтями 73-76 ТК РФ, не містять всіх необхідних відомостей, перевізник зобов'язаний повідомити митний орган відсутні відомості шляхом подання інших наявних у нього документів або додаткових документів, складених перевізником у довільній формі.
Перевізник вправі представити документи й відомості митному органу до фактичного прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію Російської Федерації.
У пункті ввозу представниками митних органів у відношенні ввезеної друкованої продукції здійснюються ті ж митні процедури, що й у відношенні будь-якої іншої категорії товарів. Залежно від виду перевезення, імпортовані товари можуть міститися під процедуру внутрішнього митного транзиту, можуть призначатися різні види забезпечення сплати митних платежів. Досить часто видом забезпечення сплати митних платежів виступає книжка МДП.
У митницю подається стандартний набір документів - декларація, договір із закордонним партнером, паспорт угоди (документ, що підтверджує легальність платежів або переміщення валютних засобів, тобто оплати за зроблені поліграфічні послуги). У деяких випадках, добре відомих самим видавцям, необхідно представити сертифікат відповідності. Після цього вантаж може випливати далі - до місця призначення.
У тих випадках, коли вартість переміщуваної партії друкованої продукції не перевищує 2 тис. доларів США, декларація в митні органи подається у вигляді заяви довільної форми, тобто без необхідності заповнювати бланк ГТД (вантажної митної декларації).
Залежно від виду друкованого видання, тираж якого переміщається через митний кордон Російської Федерації, ставка податку на додану вартість може бути різної; вища базова ставка становить 18% (наприклад, видання рекламного й еротичного характеру обкладаються по вищій базовій ставці).
У відношенні періодичних друкованих видань, а також книжкової продукції, пов'язаної з утворенням, наукою й культурою, за винятком книжкової продукції рекламного й еротичного характеру, застосовується ставка ПДВ у розмірі 10 %. Постановою Правительства Російської Федерації від 23.01.2003 р. N 41 затверджений перелік видів періодичних друкованих видань і книжкової продукції, пов'язаної з утворенням, наукою й культурою, оподатковуваних при їхній реалізації ПДВ по ставці 10%.
У документах, що представляються в митні органи імпортером, перевізником або митним брокером, що представляє інтереси імпортера, повинна бути зазначена країна походження товару.
Залежно від виду друкованого видання, тираж якого переміщається через митний кордон РФ, ставка податку на додану вартість може бути різної: вища ставка перевищує розмір нижчої у два рази. Видання переважно рекламного характеру обкладаються по базовій ставці. З видань, що не є рекламними, ПДВ стягується по більше низьких ставках. Для одержання більше точної інформації учасники зовнішньоекономічної діяльності, як правило, попередньо консультуються у відповідних відомствах.
У документах, що представляються в митні органи імпортером, перевізником або митним брокером, що представляє інтереси імпортера, повинна бути зазначена країна походження товару. Але незалежно від країни походження товару стандартні митні процедури застосовуються до всіх партій увезених товарів.
Насамперед, у митні органи імпортер повинен представити договір на надання закордонним партнером послуг - у цьому випадку мається на увазі виготовлення друкованої продукції.
Увезена на територію РФ друкована продукція супроводжується стандартними документами перевізника, у тому числі транспортній накладній, описом увезеного товару, інвойсами, специфікаціями - залежно від виду транспорту. Порядок заповнення вантажної митної декларації регламентується Наказом ГТК РФ від 21 серпня 2003 р. N 915 "Про твердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації". Застосовувані в цих випадках митні процедури визначаються інструкцією, що втримується в Наказі ГТК РФ від 28 листопада 2003 р. N 1356 "Про твердження Інструкції про дії посадових осіб митних органів, що здійснюють митне оформлення й митний контроль при декларуванні й випуску товарів". Це наказ також визначає алгоритм дій співробітника митних органів. Щоб уникнути конфліктних ситуацій на границі імпортерові корисно знати зміст Наказу N 1356. Процедура встановлення митної вартості ввезеної друкованої продукції носить стандартний характер.
Якщо імпортер уже давно працює на ринку й має у своєму штаті кваліфікованих фахівців, то проблем на митниці в нього, як правило, не виникає. Якщо видавець, що раніше не займався зовнішньоекономічною діяльністю, уперше виходить на зовнішній ринок, йому варто ознайомити своїх співробітників із чинними правилами митного регулювання, або направити їх на курси митних брокерів. Невеликі компанії звичайно звертаються до митних брокерів, що надають своїм клієнтам всі види послуг - від укладання договору з іноземним партнером до видачі готового тиражу. Від імені перевізника документи й відомості можуть бути представлені будь-якою іншою особою, що діє з його доручення.
Перш ніж укласти договір із закордонним партнером, компанії, що раніше не займалася зовнішньоекономічною діяльністю, повинна подбати про те, щоб в установчих документах утримувалося положення про те, що компанія має право працювати в цій сфері, зареєструватися як платник податків, тобто мати ідентифікаційні номери й відповідні рахунки в банку, пройти реєстрацію в статистичному відомстві, провести необхідні платежі через банк своєму закордонному партнерові, одержати паспорт угоди. Закордонний партнер зі своєї сторони повинен підготувати транспортні документи. Коректно складені й оформлені відповідно до міжнародних правил документи приймаються російською митною службою беззастережно. Ніяких особливих національних вимог до цих документів російська митна служба не пред'являє.
При зверненні до митних органів необхідно пам'ятати про те, що чиновники митного відомства не мають права рекомендувати тих або інших брокерів і перевізників, що займаються переміщенням видрукуваного тиражу. Відповідальність за вибір брокера й перевізника повністю лягає на плечі імпортера, у цьому випадку - видавця, що виступає в ролі замовника, що доручає іноземної компанії віддрукувати тираж свого поліграфічного продукту. Федеральна митна служба Росії на своєму щокварталу публікує реєстр юридичних осіб, у тому числі митних брокерів, діяльність, яких регулюється Митним кодексом. Юридичні особи, внесені до цього реєстру, представлені митними складами, складами тимчасового зберігання, магазинами безмитної торгівлі, митними перевізниками й митними брокерами.
Переваги співробітництва із внесеними до реєстру перевізниками, що працюють по книжці МДП, полягає в тім, що всі питання, пов'язані із забезпеченням сплати митних платежів, вирішує сам перевізник. У цьому випадку імпортер не повинен надавати банківську гарантію для забезпечення сплати митних платежів.
На сайті митного відомства www.customs.ru можна знайти й перелік перевізників-порушників. Робиться це для того, щоб застерегти імпортерів від можливих проблем на границі.
