Ситуація на "паперовому" ринку (Частина2)
ГАЗЕТНИЙ ПАПІР: І СОБІ, І ЛЮДЯМ
На думку аналітиків, в 2005 році виробництво газетного паперу повинне вирости на 7% - до 2,1 млн тонн, хоча воно й без того значно перевищує потреби країни.
У Радянському Союзі центральні газети -"Вісті", "Правда", "Праця" і інші - виходили багатомільйонними тиражами, до цієї кількості треба додати міські й районні газети, а також величезна кількість усіляких дешевих брошур з матеріалами чергового з'їзду КПРС і іншу пропаган дистскую літературу "для масового читача".
Наслідком перебудови став небувалий видавничий бум: на ринок були викинуті всі колись заборонні й недоступні книги, які, через брак кращої, друкувалися на низької якості жовтій газетному паперу. Виглядали вони неважливо, але з ентузіазмом розкуповувалися нашими невибагливими громадянами. Пам'ять про ті часи дотепер збирає пил у бібліотеках, - читати такі книги тепер рішуче неможливо через "сліпий" тексту на тендітних, що пахнуть тліном сторінках. На жаль, у такий спосіб ухитрялися видавати не тільки "одноразові" покетбуки, але й цілі зібрання творів.
Читацька активність уляглася разом з політичними баталіями, я тиражі книг і газет стали на очах скукоживаться. Споживання газетного паперу в країні різко скоротилося. А це три чверті всієї виробленої в Росії паперу. Залишалося або зупиняти величезні бумагоделательние машини й виставляти на вулицю багатотисячні колективи комбінатів, або шукати нові ринки збуту. І такі ринки найшлися, тому що якість нашої продукції виявилася по міжнародних мірках цілком прийнятним, і цього дня більша частина російського газетного паперу йде на експорт.
Три головні виробники газетного паперу - АТ "Кондопога" (Карелія), АТ "Волга" (Балахна Нижегородської області) і ЛО "Солі камскбумпром" (Пермська область). Разом вони роблять чи ледве не 90% всього газетного паперу й можуть дозволити собі потроху розвивати виробництво, реконструюючи й модернізуючи його.
Комбінат "Копдопога", побудований ще в 1929 році, робить більше 550 тисяч тонн газетного паперу в рік, 75% продукції йде на експорт. В 2003 році тут увели до ладу нову бумагоделательную машину Б ДМ-10, що збільшила потужність комбінату відразу на 180 тисяч тонн. Будівництво цієї буммашини фірми "Белойт" обійшлося в 180 млн доларів. Зараз проектує БДМ-11, що може дати збільшення ще 200 тисяч тонн у рік. На базі комбінату утворений холдинг, куди входять також Суояровская картонна фабрика й Ляскельский ЦБК.
Генеральний директор компанії В.Л. Федермессер намагається триматися осторонь від політичних баталій, по гс ньому вже міцно пристало визначення "червоний" директор, - напевно, тому що створив "регіональне економічне чудо": у ВАТ "Копдопога" працюють сім тисяч чоловік, по підприємство ніколи Fie проводило й не збирається проводити скорочень штатів. І комбінат, і місто виглядають дуже чистими й доглянутими, на підприємстві є підсобне господарство, де вирощується форель і виробляються м'ясо й молоко, у місті побудоване розкішний Льодовий днорец.
До речі, у серпні 2003 року на цьому ЦБК побував Президент РФ В.В. Путін, у зв'язку із чим у пресі було чимало публікацій про завидне життя кондопожцев. Правда, середня зарплата на підприємстві порівняно невисока - 7 тисяч рублів (середньостатистичний москвич по лучает 13 600 рублів), але для Карелії й 7 тисяч - більші гроші.
Сьогодні найбільше говориться й пишеться не про "Кондопоге", а про колишньому Балахнинском ЦБК, з 1994 року получившем назву "Волга" і статус АТ. На його чотирьох бумагоделательних машинах випускається 505 тис. т га зетной паперу в рік. Із цієї кількості 35% залишається в Росії, 30% іде в країни Європейського Союзу, 14% - у Німеччину, 11% - у Туреччину, інше - в Індію, Єгипет і Іран (по даним "Волгаинформ" за 2004 рік, поставки на внутрішній ринок виросли до 47,9%, а експорт склав 59,3% від загального обсягу виробництва, що після додавання дає сумнівну цифру в 107,2 % замість 100%). Підприємству, де зайняті 3,5 тисяч чоловік (рівно у два рази менше, ніж на Копдопожском комбінаті), належать 30% російського й 1% світового ринку газетного паперу. За останнім часом "Волга" зробила модернізацію двох бумагоделательних машин - БМ-4 і БМ-8 - і одержала додаткові потужності.
По в 2004 році, із приходом нового власника - компанії "Ост-Вест Труп" - справи на комбінаті пішли гірше. "Ост-Вест" належать 93% акцій цього підприємства, державі - 0,24%, інші акції "розпилені". На жаль, грабіжницькі махінації тимчасових власників, здійснювані майже у відкриту, ~ не рідкість на нинішньому історичному відрізку. "Тільки за перше півріччя 2004 року збиток перед прийняття склав 1,2 млн доларів, що досить дивно при стабільному попиті на продукцію Балахнинского ЦБК і стійкій ринковій ціні па газетний папір", - повідомила "Не залежна газета" у грудні. Правда, ИА "Волгаинформ" недавно повідомило про те, що в 2004 році випуск газетного паперу на підприємстві збільшився на 2,1%, обсяг товарної продукції - на 1,7%, склавши 6 млрд. 444 млн рублів, а балансова при минуле досягло 18 млн доларів про тив 73 млп збитку в 2003 році.
Але нижегородська преса давно й безрезультатно пише про те, що більша частина експортної балахнин-ской паперу відвантажується двом багатобічно офшорним компаніям Connel LLP (Великобританія) і Foliario Lid ( Кіпр) фактично за собівартістю - по 280-290 євро за тонну, після чого перепродується по 360 євро за тонну, а весь прибуток ос тается "за бугром". У той же час закупівля деревини виробляється за завищеною ціною в підконтрольної компанії ВАТ " Волга-Ліс", що купує сировину в різних постачальників за готівку. Ця примітивна, але справно працююча схема привела до значного зниження податкових надходжень від "Волги". Як уважають обізнані люди, все па, що відбувається схоже, чергову "передпродажну підготовку" комбінату.
Ходять слухи, що в придбанні ЦБК "Волга" зацікавлена компанія "Базєл" ("Базовий елемент"), що належить алюмінієвому магнатові О. Дерипаске. Він уже намагався одержати контроль над "Ілім Палп", по зазнав невдачі. Йому належить лісопромислова компанія "Континенталь Менеджмент", куди входять Байкальський, Селенгинский і Енисейский ЦБК, Омська картонна фабрики й деякі інші підприємства (один Енисейский комбінат постачає газетним папером майже всі Зауралье). "Континенталь" управляє також 32% акцій Архангельського ЦБК. "Ситуація навколо "Волги" нагадує події 2003-2004 років, коли "Базел" намагався встановити контроль над Архангельським ЦБК", - проводить паралель ИА "Волгаинформ". І відразу посилається на думку аналітика, що затверджує, що "такі корпоративні війни, як за "Ілім Палп" або Архангельський ЦБК, залишилися в минулому, а "Базєл" взяв курс на цивілізований розвиток бізнесу".
Слідом - хоча й на великій відстані йдуть Сиктивкарский АПК (Комі), а також Камський, Красноярський і Сокольский омбинати.
Зараз російські поліграфісти чекають підвищення цін на внутрішньому ринку газетного паперу, тому що 15 грудня 2004 року вийшло урядову постанову "Про незастосування ставки вивізного мита відносно паперу газетної", що скасовує 5-процентне мито, установлену в 1999 році. "Швидше за все, дане постанова приведе до зменшення вартості російського галетного паперу для закордонних друкарень, хоча не можна сказати, що дотепер ціна була завищеної", - думає директор керування логістики ВАТ "Пушкінська площа" Фелікс Шадрунов.
HE-ГАЗЕТНИЙ ПАПІР
На відміну від газетної, офсетна папір ледь покриває потреби внутрішнього ринку. Тут один безперечний лідер - Сиктивкарский ЛПК, що випускає більше 40% вітчизняного офсетного паперу. Приблизно п'яту частину робить Котласский ЦБК (Архангельська область), далі випливають розташовані в Ленінградській області " Свето-Горск" і Каменногорская фабрика офсетних паперів, два підприємства з Пермської області - Краснокамская паперова фабрика "Гознак" і " Ви-Шерабумпром", а також Неманский і Радянський ЦБК (Калінінградська область). Обсяги виробництва інших підприємств - менш відсотка до загального.
У ході акціонування 85% акцій Сиктивкарского АПК придбала корпорація Anglo American, що вклала в модернізацію комбінату, а також у технічне оснащення ліспромгоспів і впровадження системи біологічного очищення стічних вод десятки й сотні мільйонів доларів. Не дуже давно голова Правління РАО "Бумпром" В. Чуйко сказав, що "по своїм технічним і технологи-ческим параметрам Сиктивкарский ЛПК твердо посідає перше місце серед целюлозно-паперових перед прийнятті Росії й ні в чому не уступає аналогічним підприємствам Європи". До недавніх пор це підприємство йменувалося "Neusiedler Сиктивкар" (Neusiedler - дочірнє підприємство групи Mondi Europe, що належить Anglo American), а тепер одержало назву "Монди Бізнес Пий-Па Сиктивкарский ЛПК".
Mondi Business Paper іл групи Mondi - один з найбільших європейських виробників бездеревного некрейдованого паперу - має проип-водствеппие потужності в Австрії, Угорщині, Ізраїлеві, Словаччині, Росії й ПАР. Генеральний директор ВАТ лмопди Бізнес Псйла Сиктивкарский ЛПК" Ринат Старков напередодні Нового року повідомив в одному з інтерв'ю про те, що в 2004 році статутний капітал компанії збільшений в 300 разів, акціонерам виплачені всі належні дивіденди, а головне - викуплена земля під комбінатом: "Тепер друга приватизація компанії неможлива". За підсумками 2004 року підприємство збільшило обсяг виробництва картинно-паперової продукції па 9% - до 725,6 тис. т, в 2005 році планується зробити 766,5 тис. т.
Тільки що, 31 січня закінчилася міжнародна виставка паперу PaperWorld 2005 але Франкфурте-на-Майне, найбільша у світі ярмарок канцелярських і паперово-чистових товарів, де можна познайомитися із продукцією більш ніж 2 000 виробників з різних країн. Компанія "Монди Бізнес Пейпа Сиктивкарский комбінат" не тільки взяла участь у цій виставці, але й провела прес-конференцію, де виступили президент Mondi Business Paper Гюн-Тер Хасслер і комерційний директор групи Майкл Саблатниг, що розповіли про плани компанії на 2005 рік і представившие лінію нових продуктів. У підприємство будуть інвестовані ще 53 млн євро - з них 23 млн підуть на технологію отбелки целюлози без використання хлору.
Офісний папір у пачках в основному виготовляють "Светогорск", Сиктивкарский ЛПК і Краснокамская фабрика. АТ "Светогорск" - власність міжнародної корпорації International Paper - робить 130 тис. т форматного паперу в рік, Сиктивкар - 65 тис. т у рік, Краснокамская фабрика "Гознак" - понад 20 тис. т. Сьогодні в споживачів як ніколи великий вибір високоякісних офісних паперів різного призначення.
Головний виробник писального й зошитового паперу - Архангельський ЦБК, розташований у місті Новодвінськ Архангельської області. Його частка наближається до 70%. Крім того, це один з найбільших у Росії виробників товарної целюлози. АТ "Архангельський ЦБК" посідає перше місце в країні по виробництву тарного картону. Цей комбінат входить у групу "Титан" (керуюча компанія). Контрольний пакет акцій комбінату (59,6%) належить російсько-австрійській компанії Pulp Mill Holding, a 32%, як уже згадувалося, фірмі О. Дерипаски "Континенталь Менеджмент". Pulp Mill Holding хотіла б одержати й інші акції, але Дерипаска розставатися з ними не має наміру. За повідомленнями преси, зараз Pulp Mill Holding намагається скупити акції в інших акціонерів за ціною 200 євро за штуку, хоча їхня реальна ціна набагато вище.
Типографський папір сьогодні спеціально не- виробляється: у цю категорію попадає головним чином відбраковування від офсетного паперу Сиктивкарского комбінату. Виробництво крейдованого паперу ведеться на Санкт-Петербурзькій фабриці Гознака й паперовій фабриці "Жовтень", але кількість і якість цього паперу не дозволяють говорити про неї всерйоз. Легкомелованную папір почав випускати Сиктивкарский комбінат. Недостатньо виробляється єтикеточной паперу й шпалерної паперу-основи.
Зате випуск картону в країні в 2004 році збільшився на 7% і соста вив 2,88 млн тонн, у нинішньому ріст може виявитися ще більш значним. У цьому секторі спостерігається найбільше пожвавлення в першу чергу завдяки стабільному попиту на картонну тару.
"ЗАКОРДОН НАМ ДОПОМОЖЕ"
Закордон дійсно забезпечує нас тими видами паперу, яких нам бракує, - у першу чергу крейдованими. Робиться це, звичайно, не з добродійності, а тому, що потужності західних фабрик давно перекрили потреби західного ринку, а Россия, що відкрилася для торгівлі, стала перед ними неосяжним ринком збуту. Тільки в грудні 2004 року експорт крейдованого паперу із Західної Європи виріс на 18,4%.
До рубежу тисячоріч наша країна прийшла вже з новими вимогами до якості друкованої продукції. Друкування книг на газетному папері припинилося, офсетна стала винятково білої, а "розкішна" крейдований папір міцно узвичаївся. Якщо десять років тому мело ванні папери тли головним чином па художні альбоми й рідкі глянсові журнали, то сьогодні де її тільки млостей. Наступило навіть деяке стомлення від такої кількості глянцю.
До речі, вторинна переробка крейдованих паперів набагато більше скрутна, чим переробка газетного паперу, а макулатурна сировина здобуває з кожним роком все більше значення.
Далеко не всі крейдовані папери є чистоцеллюлозними: паперу, призначені для книжково-журнального виробництва, містять деяку кількість деревної маси. Серед західних постачальників на чистоцеллюлозних паперах спеціалізуються, наприклад, Sappi і М Real (обьединившая Metsa-Serla, Modo Paper і Zanders).
Через бурхливий ріст пакувальної галузі попит на єтикеточную папір також покривається головним чином за рахунок збільшення імпорту. Основні постачальники - Ah 1strom, Brigl & Bergmeister, Intermills, M Real, Sappi, StoraEnso, Torraspapel, UPM Kymmene.
Зовсім не хочеться і який раз говорити про те, що високі мита на ввіз паперу й картону гальмують розвиток всієї поліграфічної галузі країни. Уважається, що в такий спосіб захищаються інтереси вітчизняних виробників паперу, але відносно крейдованих паперів таке пояснення здається глузуванням. Проте паперова торгівля імпортним крейдованим папером ведеться в Росії успішно, і висока ціна паперу не зупиняє покупців. Такі фірми, як "Олександр Браун", "Дубль В", "Комус", "Man Пейпер", "Петробумага", "Регент" перетворилися у великих оптовиків, об'єднаних у Співдружність (СБО). За рамками цієї організації успішно працюють фірма "Беріг" і ряд інших компаній.
